Закон України "Про туризм" |
Нормативно-правовая база - Ukrainian laws |
There are no translations available.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Закону України "Про туризм"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 13, ст.180 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести зміни до Закону України "Про туризм" ( 324/95-ВР )
"З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про туризм
Цей Закон визначає загальні правові, організаційні та
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
туризм - тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання
турист - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої
туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс
супутні туристичні послуги та товари - послуги та товари,
характерні туристичні послуги та товари - послуги та товари,
просування туристичного продукту - комплекс заходів,
місце продажу (реалізації) туристичних послуг - країна, в
місце надання туристичних послуг - країна, на території якої
Стаття 2. Законодавство України про туризм
Законодавство України про туризм складається з Конституції
Майнові відносини в галузі туризму, засновані на рівності,
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість
Стаття 3. Туристичні ресурси України
Туристичними ресурсами України є пропоновані або такі, що
Напрями освоєння і розвитку туристичних ресурсів України
Класифікація та оцінка туристичних ресурсів України, режим їх
Унікальні туристичні ресурси можуть знаходитися на особливому
Під час містобудівного планування, проектування, розміщення,
Стаття 4. Організаційні форми та види туризму
Організаційними формами туризму є міжнародний і внутрішній
До міжнародного туризму належать: в'їзний туризм - подорожі в
Внутрішнім туризмом є подорожі в межах території України
Залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні
дитячий;
молодіжний;
сімейний;
для осіб похилого віку;
для інвалідів;
культурно-пізнавальний;
лікувально-оздоровчий;
спортивний;
релігійний;
екологічний (зелений);
сільський;
підводний;
гірський;
пригодницький;
мисливський;
автомобільний;
самодіяльний тощо.
Особливості здійснення окремих видів туризму встановлюються
Стаття 5. Учасники відносин, що виникають при здійсненні
Учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної
Суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну
туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи,
туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи,
інші суб'єкти підприємницької діяльності, що надають послуги
гіди-перекладачі, екскурсоводи, спортивні інструктори,
фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності
Перелік посад фахівців туристичного супроводу, кваліфікаційні
Розділ II
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ТА ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Стаття 6. Основні способи та цілі державного регулювання
Держава проголошує туризм одним з пріоритетних напрямів
Реалізація державної політики в галузі туризму здійснюється
визначення і реалізації основних напрямів державної політики
визначення порядку класифікації та оцінки туристичних
спрямування бюджетних коштів на розробку і реалізацію програм
визначення основ безпеки туризму;
нормативного регулювання відносин у галузі туризму
ліцензування в галузі туризму, стандартизації і сертифікації
встановлення системи статистичного обліку і звітності в
організації і здійснення державного контролю за дотриманням
визначення пріоритетних напрямів і координації наукових
участі в розробці та реалізації міжнародних програм з
Державне регулювання в галузі туризму здійснюється іншими
Основними цілями державного регулювання в галузі туризму є:
забезпечення закріплених Конституцією України ( 254к/96-ВР )
безпека туризму, захист прав та законних інтересів туристів,
збереження цілісності туристичних ресурсів України, їх
створення сприятливих умов для розвитку індустрії туризму,
Основними пріоритетними напрямами державної політики в галузі
удосконалення правових засад регулювання відносин у галузі
забезпечення становлення туризму як високорентабельної галузі
розвиток в'їзного та внутрішнього туризму, сільського,
розширення міжнародного співробітництва, утвердження України
створення сприятливих для розвитку туризму умов шляхом
забезпечення доступності туризму та екскурсійних відвідувань
Стаття 7. Органи, що здійснюють регулювання в галузі туризму
Регулювання в галузі туризму здійснюється Верховною Радою
Стаття 8. Повноваження Верховної Ради України, Верховної
1. До виключних повноважень Верховної Ради України в галузі
визначення основних напрямів державної політики в галузі
визначення правових засад регулювання відносин у галузі
визначення в законі про Державний бюджет України обсягу
Верховна Рада України відповідно до Конституції України
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні і районні
затверджують регіональні програми розвитку туризму, що
визначають кошти бюджету Автономної Республіки Крим, обласних
контролюють фінансування регіональних програм розвитку
2. Верховна Рада Автономної Республіки Крим відповідно до
3. Представницькі органи місцевого самоврядування - сільські,
затверджують місцеві програми розвитку туризму;
визначають кошти місцевих бюджетів для фінансового
доручають своїм виконавчим органам фінансування місцевих
вживають заходів для стимулювання суб'єктів господарювання,
Стаття 9. Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі
Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції
здійснює державне управління та забезпечує реалізацію
розробляє та затверджує програми розвитку туризму в Україні і
приймає нормативно-правові акти, що регулюють відносини в
забезпечує раціональне використання туристичних ресурсів і
сприяє розвитку туристичної індустрії та створенню ефективної
вживає заходів щодо забезпечення безпеки туристів, захисту їх
організовує та забезпечує реалізацію державної інвестиційної
готує та подає на розгляд Верховної Ради України як складову
інформує Верховну Раду України про виконання програми
визначає порядок організації рятувальних команд і порядок
створює державну систему наукового забезпечення в галузі
здійснює міжнародне співробітництво в галузі туризму;
вирішує інші питання, віднесені Конституцією ( 254к/96-ВР )
Стаття 10. Повноваження центральних органів виконавчої влади
1. Центральний орган виконавчої влади в галузі туризму:
організує та забезпечує реалізацію державної політики в
бере участь у підготовці проектів нормативно-правових актів у
забезпечує реалізацію програм розвитку туризму в Україні;
організує облік туристичних ресурсів України, забезпечує їх
бере участь у розробці стандартів, діяльності з метрології та
організує здійснення контролю за якістю наданих туристичних
реалізує державну інвестиційну політику в галузі туризму та
бере участь у розробці програм облаштування транспортних
бере участь у підготовці, перепідготовці та підвищенні
проводить дослідження туристичного ринку, готує і поширює
у межах своєї компетенції розробляє, укладає і виконує
вживає заходів щодо розширення міжнародного співробітництва,
сприяє координації діяльності органів виконавчої влади,
надає суб'єктам туристичної діяльності методичну,
пропонує для спільного використання юридичними особами та
поширює соціальну рекламу в галузі туризму;
для забезпечення реалізації своїх повноважень, узгодження та
2. Інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх
забезпечують реалізацію державної політики в галузі туризму;
здійснюють підготовку пропозицій щодо реалізації державної
беруть участь у створенні організаційно-правових та
Стаття 11. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки
1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві
здійснюють виконавчі та організаційно-розпорядчі функції щодо
розробляють проекти регіональних програм розвитку туризму і
вживають заходів щодо виконання регіональних програм розвитку
сприяють туристичній діяльності у своєму регіоні і створенню
розробляють і впроваджують заходи для захисту місцевих
видають дозволи на право здійснення туристичного супроводу;
аналізують ринок туристичних послуг у межах
здійснюють соціальну рекламу туристичних ресурсів, утворюють
сприяють дитячому та молодіжному туризму;
беруть участь у підготовці, перепідготовці і підвищенні
надають суб'єктам туристичної діяльності методичну і
залучають підприємства, установи і організації, розташовані
подають центральному органу виконавчої влади в галузі туризму
вносять у встановленому порядку до центрального органу
здійснюють іншу діяльність у галузі туризму відповідно до
2. Виконавчі органи місцевого самоврядування в межах їх
розробляють проекти місцевих програм розвитку туризму і
вживають заходів щодо виконання місцевих програм розвитку
залучають на договірних засадах підприємства, установи і
організують проведення інвентаризації туристичних ресурсів
сприяють охороні і збереженню туристичних ресурсів;
залучають місцеве населення до туристичної діяльності,
сприяють розвитку на відповідній території різних видів
Стаття 12. Програми розвитку туризму в Україні
Для забезпечення охорони туристичних ресурсів України, їх
Програми розвитку туризму затверджуються з метою реалізації
Державні цільові, регіональні та інші програми розвитку
Порядок формування, фінансування і реалізації регіональних та
Розділ III
БЕЗПЕКА ТУРИЗМУ
Стаття 13. Безпека в галузі туризму
Безпека в галузі туризму - сукупність факторів, що
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
забезпечення закріплених Конституцією України ( 254к/96-ВР )
забезпечення особистої безпеки туристів, збереженість їх
інформування суб'єктів туристичної діяльності про загрозу
надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у
забезпечення туристам (екскурсантам) можливості
заборонення використання туризму з метою незаконної міграції,
охорону туристичних ресурсів України, встановлення гранично
забезпечення безпеки об'єктів туристичних відвідувань з
З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної
інформувати туристів про можливі небезпеки під час подорожі,
створювати безпечні умови в місцях надання туристичних
забезпечувати спеціальні вимоги безпеки під час надання
забезпечувати туристів кваліфікованими фахівцями туристичного
забезпечувати навчання туристів засобам профілактики і
забезпечувати надання оперативної допомоги особам, які
оперативно інформувати органи місцевої влади та
Особи, які організовують експлуатацію туристичних ресурсів,
Надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у
Організація рятувальних команд і порядок здійснення
Держава забезпечує захист законних прав та інтересів
Стаття 14. Захист інтересів українських туристів
Держава гарантує захист законних прав та інтересів громадян
У разі виникнення надзвичайних ситуацій держава вживає
Стаття 15. Фінансове забезпечення відповідальності
З метою забезпечення прав та законних інтересів громадян -
Туроператор для покриття своєї відповідальності за збитки, що
Турагент для покриття своєї відповідальності за збитки, що
Мінімальний розмір фінансового забезпечення туроператора має
Будь-які суми, надання яких гарантується фінансовим
Відшкодування збитків, заподіяних туристу в разі виникнення
Стаття 16. Страхування туристів при здійсненні туристичних
Страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є
Договором страхування повинні передбачатися надання медичної
Інформація про умови обов'язкового страхування має бути
Обов'язкове (медичне та від нещасного випадку) страхування
За вимогою туриста туроператор чи турагент забезпечують
За бажанням туриста з ним може бути укладено угоду про
Компенсація шкоди, заподіяної життю чи здоров'ю туриста або
Розділ IV
ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 17. Ліцензування туристичної діяльності
З метою створення рівних можливостей суб'єктам туристичної
Суб'єкт підприємницької діяльності, який отримав ліцензію на
Загальний розмір частки туроператора в статутних фондах інших
Суб'єкт господарювання не має права у своїй назві
Не може бути видана ліцензія на туроператорську чи
Стаття 18. Сертифікація і стандартизація у сфері туристичної
Державна система стандартизації у сфері туристичної
захист інтересів споживачів і держави з питань безпеки
класифікацію туристичних ресурсів України, забезпечення їх
підвищення якості товарів, робіт, послуг відповідно до потреб
забезпечення безпеки об'єктів туристичних відвідувань з
взаємозамінність та сумісність товарів, робіт, послуг, їх
створення нормативної бази функціонування систем
Сертифікація товарів, робіт, послуг у сфері туристичної
запобігання реалізації товарів, робіт, послуг, небезпечних
сприяння споживачам у свідомому виборі товарів, робіт,
забезпечення дотримання обов'язкових норм, правил, вимог щодо
гармонізації стандартів, норм і правил з міжнародними
Перелік туристичних послуг, що підлягають обов'язковій
Підтвердження відповідності туристичних послуг здійснюється в
Стаття 19. Встановлення категорій об'єктів туристичної
З метою підвищення рівня туристичного обслуговування,
Встановлення об'єктам туристичної інфраструктури (готелям,
Види категорій об'єктів туристичної інфраструктури, порядок
Стаття 20. Договір на туристичне обслуговування
За договором на туристичне обслуговування одна сторона
До договору на туристичне обслуговування застосовуються
Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій
До укладення договору на туристичне обслуговування споживачу
1) основні вимоги пропонованих до оформлення виїзних/в'їзних
2) медичні застереження стосовно здійснення туристичної
3) туроператора (турагента), його місцезнаходження і поштові
4) розмір фінансового забезпечення туроператора чи турагента
До початку надання туристичних послуг споживачу за його
про загальні умови типового (публічного) договору на надання
програма туристичного обслуговування;
характеристика транспортних засобів, що здійснюють
характеристика готелів, інших місць розміщення туристів, у
про звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії,
про правила в'їзду до країни (місця) тимчасового перебування
про види і способи забезпечення харчування під час
про види та тематику екскурсійного обслуговування, порядок
про дату і час початку та закінчення туристичного
відомості про мінімальну кількість туристів у групі, терміни
відомості про страхову організацію, що здійснює страхування
про ціну туристичного обслуговування і порядок здійснення
про місце перебування організації (організацій),
Кожна із сторін договору може вимагати внесення змін або
До істотних змін обставин належать:
1) погіршення умов подорожі, зміна термінів подорожі;
2) непередбачене збільшення транспортних тарифів;
3) введення нових або підвищення діючих ставок податків і
4) різка зміна курсу національних валют;
5) інші підстави, за домовленістю сторін.
Турист вправі відмовитися від виконання договору до початку
Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання
Якість туристичних послуг повинна відповідати умовам
Зміна ціни туристичного продукту, погодженої сторонами,
Туроператор (турагент) може в договорі з туристом обмежити
Права й обов'язки, відповідальність сторін та інші умови
Відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну
Стаття 21. Договір на екскурсійне обслуговування
За договором на екскурсійне обслуговування одна сторона
Договір на екскурсійне обслуговування укладається за
Загальні положення про договір на надання послуг
Особа, яка надає екскурсійні послуги, зобов'язана до
Відповідальність сторін за невиконання, неналежне виконання
Стаття 22. Договір на готельне обслуговування
За договором на готельне обслуговування одна сторона (готель
До послуг, пов'язаних з тимчасовим розміщенням, належать
До відносин за договором на готельне обслуговування застосовуються норми цивільного законодавства, цей Закон, законодавство з питань захисту прав споживачів та інші нормативно-правові акти, прийняті відповідно до них. Цей Закон застосовується при наданні готельного обслуговування в мотелях, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, а також інших місцях, призначених для розміщення громадян. Готель або інший суб'єкт, що надає послуги з розміщення, зобов'язаний до укладення договору надати необхідну і достовірну інформацію про послуги з готельного обслуговування, їх види і особливості, про порядок і терміни оплати послуг готелю та надати проживаючому на його прохання інші пов'язані із договором і відповідним готельним обслуговуванням відомості, а також іншу інформацію, передбачену законодавством про захист прав споживачів. Договір на готельне обслуговування укладається як шляхом укладення письмового договору, так і шляхом прийняття готелем заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного чи іншого зв'язку, що дозволяє достовірно встановити особу, від якої надходить заявка. У разі прийняття заявки договір на готельне обслуговування вважається укладеним з моменту отримання підтвердження готелю про прийняття замовлення та вказівки можливого початку надання готельного обслуговування з визначеного часу. Відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю чи майну проживаючого, визначається відповідно до цивільного законодавства, якщо договором на готельне обслуговування не передбачена підвищена відповідальність готелю. Права й обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором (турагентом) та готелем чи іншим суб'єктом, що надає послуги з розміщення, визначаються загальними положеннями про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними та цим Законом. Стаття 23. Ваучер Ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону. У договорі на туристичне обслуговування, укладеному шляхом видачі ваучера, мають міститися такі дані: найменування та місцезнаходження суб'єкта туристичної діяльності, номер ліцензії (дозволу) на відповідний вид діяльності, юридична адреса; прізвище, ім'я (по батькові) туриста (при груповій поїздці прізвища, імена (по батькові) членів групи); строки надання і види туристичних послуг, їх загальна вартість; назва, адреса та номер телефону об'єкта розміщення, його тип та категорія, режим харчування; розмір фінансового забезпечення відповідальності туроператора (турагента) або межі відповідальності суб'єкта туристичної діяльності за договором агентування; інші дані, обумовлені характером угоди, складом групи тощо; дата видачі ваучера. Ваучер є документом суворого обліку. Порядок оформлення ваучера та його використання затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі туризму. Стаття 24. Права та обов'язки суб'єктів туристичної діяльності Суб'єкти туристичної діяльності мають право: виробляти і реалізовувати туристичні послуги згідно із законодавством; вносити пропозиції щодо охорони туристичних ресурсів України, їх збереження та відновлення, порядку використання; вносити пропозиції щодо вдосконалення освітніх програм з професійного навчання в галузі туризму, підвищення рівня професійної підготовки працівників і фахівців у галузі туризму; на встановлення об'єктам туристичної інфраструктури (готелям, іншим об'єктам, призначеним для надання послуг з розміщення, закладам харчування, курортним закладам тощо), власниками яких вони є, відповідної категорії; на отримання в установленому порядку інформації, необхідної для здійснення їх діяльності, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування; брати в установленому порядку участь у розробці програм розвитку туризму та курортно-рекреаційної сфери; визначати та оприлюднювати шляхом опублікування загальні умови типового (публічного) договору на надання туристичних послуг; визначати мінімальну кількість туристів (екскурсантів) у групі; на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб чи заподіяних суб'єктами туристичної діяльності. Суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані: проводити діяльність у галузі туризму, яка підлягає ліцензуванню, лише за наявності ліцензій; надавати туристичні послуги, що підлягають обов'язковій сертифікації, після проведення такої сертифікації в установленому порядку; залучати до надання туристичних послуг осіб, які відповідають встановленим законодавством відповідним кваліфікаційним вимогам, а у випадках, визначених цим Законом, також мають відповідні дозволи на право здійснення туристичного супроводу; надавати туристам необхідну і достовірну інформацію про туристичні послуги, права, обов'язки та правила поведінки туристів (екскурсантів), умови страхування, порядок відшкодування завданих збитків, умови відмови від послуг, правила візового митного режиму, перетинання державного кордону та іншу інформацію, передбачену цим Законом; надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені договором; виконувати вимоги закону щодо забезпечення безпеки туристів, охорони туристичних ресурсів України та довкілля; вести облікову та іншу визначену законодавством документацію, надавати в установленому порядку бухгалтерську та статистичну звітність; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані туристам (екскурсантам), іншим особам та довкіллю. Стаття 25. Права та обов'язки туристів і екскурсантів Туристи і екскурсанти мають право на: реалізацію закріплених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб, захист і повагу людської гідності; необхідну і достовірну інформацію про правила в'їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього середовища; інформацію про наявність ліцензії у суб'єкта, що здійснює підприємницьку діяльність у галузі туризму, дозволів, сертифікатів, інших документів, наявність яких передбачена законодавством; отримання обов'язкової інформації, що передує укладенню договору; отримання туристичних послуг, передбачених договором; особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а також майна; одержання відповідної медичної допомоги; відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору; сприяння з боку органів державної влади України в одержанні правових та інших видів допомоги, а громадяни України також і за її межами; реалізацію інших прав. Туристи і екскурсанти зобов'язані: не порушувати права та законні інтереси інших осіб, вимоги законів, які діють на території країни перебування; виконувати митні, прикордонні, санітарні та інші правила; поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні вірування країни (місця) перебування; зберігати довкілля, дбайливо ставитися до об'єктів природи та культурної спадщини в країні (місці) тимчасового перебування; дотримуватися умов і правил, передбачених договором про надання туристичних послуг; надавати персональну інформацію в обсязі, необхідному для реалізації туристичного продукту; дотримуватися під час подорожі правил особистої безпеки; відшкодовувати збитки, завдані їх неправомірними діями. Виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством України та законодавством країни тимчасового перебування. Розділ V ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ТА НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТУРИЗМУ. ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ТА НЕПРИБУТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ Стаття 26. Професійна підготовка фахівців у галузі туризму Професійна підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів у галузі туризму здійснюються державними, комунальними та приватними навчальними закладами в порядку, визначеному законодавством. Підготовка окремих категорій фахівців туристичного супроводу (гідів-перекладачів, екскурсоводів, спортивних інструкторів, провідників тощо), які не потребують здобуття громадянами професійно-технічної або вищої освіти із здобуттям кваліфікації за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем, може здійснюватися у встановленому порядку юридичними чи фізичними особами. Центральний орган виконавчої влади в галузі туризму бере участь у підготовці навчальних планів і програм навчання фахівців у галузі туризму, їх професійній підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації, затверджує перелік посад фахівців туристичного супроводу, кваліфікаційні вимоги до них та порядок видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу. Стаття 27. Наукові дослідження розвитку туризму Наукові дослідження розвитку туризму проводяться з метою: наукового забезпечення державної політики в галузі туризму, прогнозування та визначення перспектив його розвитку; встановлення методик класифікації та оцінки туристичних ресурсів, режиму їх охорони, збереження та відновлення, порядку використання; обліку гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля; розробки пропозицій щодо проектів державних цільових, регіональних та місцевих програм розвитку туризму, а також щодо визначення ліцензійних умов та переліку посад фахівців туристичного супроводу, кваліфікаційних вимог щодо них, удосконалення професійної підготовки фахівців у сфері туристичної діяльності тощо. Визначення пріоритетних напрямів, керівництво та координація наукових досліджень у галузі туризму належать до компетенції наукового центру розвитку туризму. Положення про науковий центр розвитку туризму затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі туризму. Стаття 28. Об'єднання суб'єктів туристичної діяльності та неприбуткові організації в галузі туризму Учасники відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, - юридичні особи та громадяни, які надають туристичні послуги, залежно від мети можуть утворювати об'єднання підприємств, що є юридичними особами чи без створення юридичних осіб, або вступати в такі об'єднання в порядку, визначеному Господарським кодексом України ( 436-15 ) та іншими законами. З метою реалізації та захисту своїх прав і законних інтересів у галузі туризму суб'єкти туристичної діяльності можуть створювати неприбуткові організації у сфері туристичної діяльності в порядку, визначеному Цивільним кодексом України ( 435-15 ) або Законом України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ) чи іншими законами. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства з метою реалізації та захисту прав і законних інтересів можуть об'єднуватися в громадські організації туристичної спрямованості. Неприбуткові організації в галузі туризму можуть спрямовувати свою діяльність на: формування і поширення інформації про туристичні ресурси України; підготовку пропозицій щодо розвитку туризму, курортно-рекреаційної сфери, охорони туристичних ресурсів України, їх збереження та відновлення, порядку використання; популяризацію туризму і сприяння його розвиткові; розробку власних стандартів туристичного, готельного, екскурсійного та іншого обслуговування, схвалення кодексів усталеної практики та правил професійної етики; впровадження власних систем контролю якості здійснення туристичної діяльності; пропонування для спільного використання юридичними особами та громадянами-підприємцями, що надають туристичні послуги, знаків для товарів і послуг; вдосконалення освітніх програм з професійного навчання в галузі туризму, підвищення рівня професійної підготовки працівників і фахівців у галузі туризму; саморегулювання в галузі туризму; реалізацію та захист спільних прав і інтересів учасників туристичної діяльності; вирішення інших завдань, що не суперечать законодавству України. Громадські організації туристичної спрямованості можуть відповідно до закону представляти інтереси громадян - споживачів туристичних послуг. Розділ VI КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ТУРИЗМ Стаття 29. Органи, уповноважені на здійснення контролю за діяльністю в галузі туризму Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи у випадках і в порядку, визначених законом, здійснюють контроль за додержанням вимог законодавства з питань туристичної діяльності, проводять перевірки якості надаваних (наданих) туристичних послуг, додержання ліцензійних умов, стандартів, норм і правил щодо здійснення туристичної діяльності та відповідно до закону накладають стягнення і вживають інших заходів за порушення законодавства в галузі туризму. Стаття 30. Відповідальність за порушення законодавства в галузі туризму Порушення законодавства в галузі туризму тягне за собою відповідальність згідно із законом. Порушеннями законодавства в галузі туризму є: здійснення туристичної діяльності без отримання відповідного дозволу (ліцензії) або недодержання ліцензійних умов з надання туристичних послуг; залучення до надання туристичних послуг осіб, які не відповідають встановленим законодавством відповідним кваліфікаційним вимогам та не мають відповідні дозволи на право здійснення туристичного супроводу у випадках, визначених цим Законом; надання туристичних послуг, що підлягають обов'язковій сертифікації, без проведення такої сертифікації в установленому порядку; ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності; порушення вимог стандартів, норм і правил у галузі туризму; незаконне використання категорії об'єкта туристичної інфраструктури; порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг; невиконання розпоряджень уповноважених органів та осіб про усунення порушень ліцензійних умов; порушення правил щодо охорони чи використання об'єктів туристичної інфраструктури, знищення або пошкодження об'єктів відвідування; створення перешкод уповноваженій на те законом посадовій чи службовій особі у здійсненні контролю за туристичною діяльністю, у проведенні перевірки якості надаваних (наданих) туристичних послуг або додержанні ліцензійних умов, стандартів, норм і правил щодо здійснення туристичної діяльності; незаконне втручання у здійснення туристичної діяльності; розголошення відомостей, що становлять конфіденційну або іншу охоронювану законом інформацію. Законами може передбачатися відповідальність і за інші порушення у сфері туристичної діяльності. Стаття 31. Відповідальність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у галузі туристичної діяльності Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи у галузі туристичної діяльності за порушення законодавства несуть відповідальність згідно із законом. Рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом. Шкода, заподіяна органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами фізичним чи юридичним особам під час виконання ними покладених на них обов'язків, підлягає відшкодуванню в порядку, встановленому законом. Стаття 32. Цивільно-правова та інші види відповідальності суб'єктів туристичної діяльності За неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини. Спори майнового характеру між суб'єктами туристичної діяльності та споживачами туристичних послуг вирішуються у встановленому порядку з дотриманням вимог цього Закону. За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, встановленому законом, застосовують заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення суб'єктом господарювання правопорушення та ліквідацію його наслідків. Стаття 33. Відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства у галузі туристичної діяльності Суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб'єктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом. Суб'єктам туристичної діяльності, яким заподіяна шкода юридичними чи фізичними особами внаслідок порушення ними законодавства в галузі туризму, збитки відшкодовуються відповідно до закону. Стаття 34. Порядок розгляду спорів з питань надання туристичних послуг Спори з питань надання туристичних послуг розглядаються у встановленому законом порядку третейськими судами та судами загальної юрисдикції. Розділ VII МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ Стаття 35. Міжнародні договори України в галузі туризму. Участь України в міжнародних туристичних організаціях Правову основу міжнародного співробітництва в галузі туризму становлять міжнародні договори України, укладені відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" ( 3767-12 ). Держава сприяє розширенню та зміцненню міжнародного співробітництва в галузі туризму на принципах і нормах, розроблених Всесвітньою туристською організацією (ВТО). Органом державної влади, що забезпечує представництво і реалізацію інтересів України в галузі туризму у відносинах з іншими країнами та з міжнародними туристичними організаціями, є центральний орган виконавчої влади в галузі туризму, який у встановленому порядку бере участь в укладенні міжнародних договорів з питань туризму. Україна бере участь у діяльності міжнародних туристичних організацій відповідно до міжнародно-правових зобов'язань України та статутних документів таких організацій. Стаття 36. Представництва України в галузі туризму за межами України З метою розширення міжнародного співробітництва, утвердження України на світовому туристичному ринку та ефективного використання її туристичних ресурсів окремі повноваження з представництва інтересів України в галузі туризму за межами України покладаються на її торгові представництва. За поданням центрального органу виконавчої влади в галузі туризму Кабінет Міністрів України може відкривати за межами України туристичні представництва. Порядок створення, діяльності і ліквідації туристичних представництв визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України. Стаття 37. Особливості здійснення діяльності в Україні іноземними суб'єктами туристичної діяльності Юридичні особи, створені за законодавством інших держав, іноземці та особи без громадянства здійснюють туристичну діяльність на території України відповідно до міжнародних договорів України в порядку, визначеному законом. Іноземні юридичні та фізичні особи можуть здійснювати туроператорську та турагентську діяльність шляхом утворення підприємств за законодавством України та отримання в установленому порядку ліцензій на здійснення відповідної діяльності. Туристичний супровід, що здійснюється на території України, може надаватися фахівцями туристичного супроводу, громадянами України та особами, які постійно проживають на території України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Посередницька діяльність на території України з укладення договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб'єктами туристичної діяльності не допускається. Така діяльність може здійснюватися лише через туроператорів, створених за законодавством України. Угоди, укладені з порушенням вимог цієї статті, є недійсними. Розділ VIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2004 року. 2. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. 3. Фізичні і юридичні особи, які отримали ліцензії на організацію іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійну діяльність до дня офіційного опублікування цього Закону, до 1 квітня 2004 року можуть безкоштовно на термін дії ліцензії старого зразка отримати ліцензію на провадження туроператорської чи турагентської діяльності за умови виконання вимог цього Закону та Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ). 4. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом: підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом; відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. 5. Пункт 50 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 36, ст. 299; 2001 р., N 22, ст. 105) викласти в такій редакції: "50) туроператорська та турагентська діяльність".
Президент України Л.КУЧМА |